Пізнавальний журнал "CLENG",  випуск  "Special for Uliana"



                                               ЗМІСТ

1.      Основоположні терміни арабської та індуїстської філософії.

2.      Історія. Бхакти-Каль – доба контрастів

3.      Подорожі. Варанасі – місто мертвих

4.      Естетика. Індійське та Європейське мистецтво або: «Чому йог не козак?»

5.      Образотворче мистецтво. Кольорова Індія

6.      Країна. Золотоверхий Іран

7.      Кулінарія. Секретний рецепт нуги ( або просто «Секретний рецепт» - так більше інтригує)

8.      Поезія. «Перські мотиви» по-рязанськи

9.      Персоналії. Хто ти, Мухаммед?

10.  Етика. Паранджа: за і проти

11.  Правова база. Шокуючі закони сходу

12.  Спорт. Осідлай верблюда!

13.  Релігія. Пхагвах – гуляємо барвисто!

14.  Риторика. Дехі ме агні!

15.  Музика. Вплив сходу на західний рок

16.   Хобі. Потанцюємо?

17.  Тренінг. Ретріт: спокій серед бурі

18.  Афоризми. Любов, мудрість, істина: між заходом та сходом

19.   Література. «Радикальне пробачення» - звільни простір для чуда!

20.   Іноземна мова. Словник Романтики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



Терміни

Кожному ентузіасту, котрий загорівся бажанням зануритись у бурхливий океан східних культур необхідно розуміти, що без рятівного круга, у вигляді словника основних термінів – йому не обійтись. Пізнавайте нове сміливо і з запалом, а головне – пам’ятайте: «Раз ви читаєте дані рядки, значить саме сюди вас привела карма».

1. Індуїзм (санскр. सनातन धर्म – сантана дхарма, дослівно «вічний шлях) – це давня дхармічна релігія, котра базується на авторитеті Вед. Третя за кількістю послідовників у світі після християнства та Ісламу. Більшість послідовників індуїзму проживають в Індії та Непалі.

2. Реінкарнація (грец. ρε- «знову» +2222грецHYPERLINK%2022https://uk.wikipedia.org/wiki/%D%93%D%80%D%B%D%86%D%C%D%BA%D%B_%D%BC%D%BE%D%B%D%B %22.%22."грецHYPERLINK "грецHYPERLINK%20%22%22грецHYPERLINK%20%22https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22.%22.".ενσάρκωση - «втілення») – філософська доктрина, згідно з якою, безсмертна частина живої істоти (інколи лише людини) перевтілюється знову і знову з одного тіла в інше. Також відома як «метемпсихоз».

3. Карма (санскр. कर्म – діяння)– один із метафізичних законів дхармічних релігій, котрий означає причинно-наслідковий зв'язок. Згідно з даним законом, кожна наша дія чи навіть помисел невідривно зв’язаний як з минулим, так і з майбутнім. Індуси вважають, що нинішнє положення людини має пряме відношення до її діяльності у минулих втіленнях.

4. Сансара (санскр.संसार- блукання) – безкінечний цикл страждань, коловорот реінкарнацій, смертей і народжень, хвороб та умовних радостей. Віра в сансару характерна для дхармічних релігій, таких як буддизм, індуїзм, джайнізм та сикзіхм.

5. Атма (санскр. आत्मन्) – індивідуальна душа, вічна та безсмертна сутність живої істоти, також відома як «божественна іскра», котра не знищується після смерті, адже переходить в інше тіло.

6. Параматма (санскр. परमात्मा - «наддуша») – верховна сутність, абсолют, всеохоплююче божественне начало, що присутнє у кожному атомі матеріального світу і у кожній атмі - душі.

7. Майя (санскр. माया – буквально «не це») – філософська категорія дхармічних релігій, котра постулює, що світ матерії – це лише тимчасова ілюзія, котра, на відміну від Параматми, не є вічною.

8. Самадгі (санскр. समाधि – свобода, гармонія, занурення) – філософський термін, що знаменує духовне звільнення. Для буддистів, індуїстів, джайнів, сикхів та натхів досягнення самадгі є основною ціллю життя на Землі та вінцем людської самореалізації. Самадгі, також відоме як мокша, символізує кінець скитань у сансарі і початок справжнього, реального життя, котре не обумовлене кармою, майєю та впливом трьох гун.

9. Касти ( лат. castus – чистий, цнотливий) – ендогамні спадкові замкнуті групи людей, котрі зв’язані спільним родом діяльності та положенням у соціальній ієрархії. В Індії терміну каста відповідає санскритське «джаті», що дослівно перекладається як «колір, порода, походження».

10. Дгарма ( санскр. धर्म – закон) – сукупність настанов та правил, котрим необхідно слідувати для підтримування космічного порядку. Термін дхарма зустрічається в індуїзмі та буддизмі.

11. Пуджа (санскр. पूजा – поклоніння) – індуїстський обряд, котрий полягає у підношенні води, ароматичних масел, фруктів, квітів та молочних продуктів скульптурному зображенню божества або групи божеств.

12. Нірвана (санскр. निर्वाण – угасання, відсутність коливання) – поняття в індійській та буддистській філософії, що символізує стан переходу у пустоту, чисте буття. Досягається завдяки відмові від почуттів, бажань та мирських прив’язаностей.

13. Веди (санскр. वेद – знання, таїнство) – священні тексти індуїзму, виникнення яких датується 4-3 тис. до н.е. Авторство вед приписують аскетам, котрі отримали просвітлення під час медитації та записали пророцтва, які їм надав сам Господь Брахма.

14. Юга (санскр. युग – пара) – космологічне поняття індуїзму, котре позначає еру. Індуси, на відміну від європейців, вірять у циклічність, а не лінійність часу. Вони виділяють 4 юги, котрі вічно повторюються і творять життя на землі: Сатья, Трета, Двапарі та Калі-юга. Цикл із 4 юг сягає 4 320 000 днів на Землі та дорівнює лише одному дню верховного Бога Брахми.

15. Аватара (санскр. अवतार – сходження) – філософський термін індуїзму, котрий означає втілення верховного божества у земній формі. Вважається, що аватари появляються на Землі задля відновлення балансу космічного порядку. До речі, Ісуса Христа, деякі індуїстські секти відносять до одного із аватарів Крішни.

Для пізнання та розуміння ісламського колориту та філософії, важливо познайомитись із тими китами, на котрих вони стоять:

1. Іслам (араб. الإسلام, - смиренність, відданість Богу) – сама юна монотеїстична авраамічна релігія, котра базується на доктрині Корану. Число послідовників Ісламу сягає близько 1,55 млрд. людей, котрі проживають у 121 країні світу.

2. Коран ( араб. أَلْقُرآن – читання в слух) – священне писання мусульман отримане пророком Мухаммедом напряму від Аллаха. Коран складається із 114 глав, що називаються «сурами», котрі в свою чергу діляться на рядки – «айати».

3. Шаріат (араб. شريعة – букв. правильний шлях, спосіб дії) – комплекс моральних настанов та приписів Ісламу, що регулює релігійне та соціальне життя мусульман. Закони шаріату закріплені Кораном та не підлягають порушенню.

4. П’ять стовпів Ісламу – основні настанови шаріату, котрі формують основу Ісламу та є обов’язковими у виконанні для мусульман. Середин них: хадж, намаз, шахада, ураза та закят.

5. Ураза – мусульманський піст. Специфіка посту полягає у тому, що обмеженню підлягає не склад їжі, а години її прийняття. Дивно, проте, під час посту мусульманам також заборонено вживати оральні та ректальні лікарські засоби.

6. Шахада – свідоцтво про віру в єдиного Бога Аллаха та посланницьку місію його пророка Мухаммеда. Також, термін «шахада» означає мученицьку смерть.

7. Закят – обов’язковий щорічний податок, кошти якого йдуть на допомогу бідним та нужденним мусульманам, а також на розвиток соціальних проектів, що розповсюджують вчення Ісламу.

8. Хадж – мусульманське паломництво у Мекку та її околиці (гора Арафат, долини Муздаліфа та Міна).

9. Салят (араб. صلاة) – щоденна п’ятикратна молитва мусульман, що також відома як намаз. (А ви думали ми про «Олів 'є»?).

10. Халіф (араб. خليفة رسول الله – наступник, заступник) – титул ісламського правителя, котрий обирається з ціллю регуляцію релігійного та соціального життя мусульман згідно законів Шаріату.

11. Сунізм – основний ортодоксальний напрям в Ісламі, котрий постулює, що халіфом може бути виключно та людина, яка має знання богослова та досконало володіє знанням у сфері правознавства.

12. Шиїзм – напрям ортодоксального Ісламу, послідовники якого як і суніти визнають верховенство Аллаха, але вірять, що відповідальність за правління мусульманською общиною повинна лягати на імама – прямого нащадка пророка по лінії Аллаха.

13. Суфізм (араб. التصوف‎ - походить від арабського «суф» шерсть) – езотерична течія в Ісламі, котра базується на аскетизмі та вірі в всеохоплююче божественне начало. Послідовників суфізму називають суфіями або дервішами.

14. Рамадан (араб. رمضان‎) – дев’ятий місяць мусульманського календаря. Протягом Рамадану правовірні мусульмани дотримуються сурового посту. У денний час вони повністю відмовляються від прийому їжі, води, інтимної близькості та куріння. Прийом їжі здійснюється лише під час вранішньої та вечірньої молитви.

15. Бісміллах – вірш, котрим починаються усі сури Корану. «В ім’я Аллаха милостивого та милосердного» (Бісміллах ар-рахман ар-рахім».





Історія

Бхакти-Каль: доба контрастів

Бхакти-Каль – це культурний період в історії Індії, хронологічні межі якого датуються кінцем XIV – серединою XVIII століть. Назва даної історичної епохи пов’язана із санскритським терміном «бхакти», що означає самовіддану любов до Бога та словом «каль» - час. У наслідок переходу Делійського султанату в Могольську імперію, епоха Бхакти-Каль знаменувала собою кінцевий синтез мусульманської та індуїстської культур. З одного боку, асиміляція індійського традиційного укладу з ісламським світом призвела до масового знищення культурного спадку Індії, з другого боку, вона похитнула віковий кастовий устрій та привнесла аромат любові та служіння у тогочасну поезію.

Мусульманські правителі, відомі своїм радикальним світоглядом, ввели ряд реформ, котрі навіки трансформували життя місцевого населення. В першу чергу постраждала індійська скульптура, для якої характерні еротичність та чуттєвість. Тисячі храмових комплексів, прикрашених фресками та скульптурами, що зображають оголених богів та богинь навіки зникли для нащадків. Такий вандалізм пояснювався тим, що на відміну від індуїзму, Іслам накладає табу, як на зображення Бога, так і на зображення людського тіла. У соціальній сфері ситуація була не менш сумнівною: на місцевих жителів, які не хотіли визнавати Аллаха своїм богом накладався непосильний податок, а індійські жінки регулярно піддавались насиллю та викраденням зі сторони загарбників. Цікаво, що саме останній історичний факт привів до появи славнозвісного індійського сарі. До приходу мусульман, жінки, виховані на ідеях святості та чистоти людського тіла, обмежувались «дготі» - пов’язками на стегнах.

Незважаючи на значні втрати у сфері прикладного мистецтва, синтез ісламу та індуїзму став для більшості індійців довгоочікуваним ковтком свіжого повітря. «Всі брати, всі рівні перед Богом» - проголошує один із основних догматів Корану. Для індійського населення, котре віками існувало в рамках кастової системи, це означало перший за свою історію шанс отримати довгоочікувану свободу. Тисячі представників нижчих каст, як от вайшьї (торговці) та недоторканні (прачки, кожум’яки) навернулись до Ісламу і позбавились від вродженого клейма меншовартості.

Історики на мистецтвознавці називають Бхакти-Каль золотим віком індійської поезії. Слід зазначити, що індійська література завжди носила релігійний характер і була орієнтована на прославлення Бога та установлення персонального контакту із ним. Тепер, коли у повітрі повисли революційні ідеї рівності та братерства, на перше місце у поезії вийшла любов. Шлях до Бога не через аскезу та виконання ритуалів, як то було раніше, а через віддане служіння Богу у своєму серці – ось основна тематика тогочасної поезії. Поети вірили, що ані гендер, ані каста не впливають на здатність людини стати істинно духовною та щасливою. Їх поезія багата символізмом та художніми образами. Так, олія символізує божественне знання, базар – мирське життя, нитка – карму, а корова – любов. Цікаво і те, що поети виділяють 5 «бхав» - видів любові між людиною та Богом, котрі нехарактерні для християнського світогляду:

Шанта-бхава – нейтральні відносини.

Дасья-бхава – відносини між слугою та господарем.

Сакхья-бхава – дружні відносини.

Ватсалья-бхава – відчуття того, що ти дочка або ж син Бога.

Матхурья-бхава –любовні відносини із Богом.

Підводячи підсумки, слід зазначити, що Бхакти каль навіки залишиться одним із найбільш суперечливих періодів в історії Індії, котрий розмалював країну новими фарбами і повернув ріку історії у нове русло. Аналізуючи ту чи іншу історичну добу, особистість, а то і буденну перипетію – будьте відкритими і дозволяйте собі дивитись на світ із різних сторінок. Як говорили давні: «У медалі завжди є дві сторони», хоча, квантові фізики з ними би посперечались…





Подорожі

Варанасі – місто мертвих

Варанасі, також відоме як Каша та Бенарес, це одне з найзагадковіших та найбільш моторошних місць на землі. Якщо історії Стівена Кінга не заряджають вас необхідною порцією адреналіну – сміливо купуйте білет до Індії та вирушайте на екскурсію до міста мертвих. Нові емоції та розширення світогляду вам гарантовані…

В Індії, ви не зустрінете традиційних, у європейському розумінні, кладовищ. Жителі Бхарати вважають, що лише кремація є оптимальним способом прощання з померлими. Більше того, індієць, що завітав у Європу, буде сторонитись наших кладовищ як вогню. Згідно з доктриною індуїзму, на місцях поховань, живуть астральні сутності, котрі можуть підселитись до живої людини та завдати їй небажаних клопотів, на кшталт безсоння чи головного болю.

Кожного року, до Варанасі приїжджає більше ста тисяч індійців для того щоб… Оцінити архітектуру? Ні. Відвідати храми? Тепліше. Насолодитись місцевими делікатесами? Зовсім холодно. Приїжджають сюди для того, щоб померти. Як би дивно це не звучало для нас, але індуси, котрі свято вірять у реінкарнацію, вважають, що смерть у Бенаресі рівноцінна звільненню від колеса сансари. Місто, вік якого сягає близько 5 тисяч років – це основне місце паломництва для джайнів, індуїстів та буддистів. Варанасі, по його релігійному значенню для жителів Індії, можна прирівняти до Ватикану для католиків та до Мекки для мусульман.

Якщо стійкість духу та міцний шлунок – не ваші сильні сторони, то наступні абзаци можете сміливо пропустити. Від ритуалу кремації та самої атмосфери у місті, по шкірі пробігають мурашки. Поховальні вогнища горять 24 години на добу. Найбільшим шоком для західних туристів стає те, що у священній річці Ганг, плавають і неспалені тіла мертвих, котрі не мали достатньо коштів для кремації і вирішили померти прямо на гхатах – священних сходах до річки. Сама процедура кремації обходиться у 3-5 тисяч доларів, що, враховуючи статки середньо статичного набожного індуса – захмарна сума. На 1 кілограм ваги потрібно близько 5 кілограм деревини, а також величезну кількість квітів, котрими прикрасять ложе мерця. Чимало індусів відкладають кошти для гідної смерті у Варанасі впродовж всього життя. Після кремації, прах, разом із погребальним ложе, справляють вниз по ріці. Згідно з дослідженням BBC 2015 року, в Ганзі, біля міста, знаходилось близько 45 тисяч трупів і рівень токсичності у воді вже тоді був вкрай небезпечним для життя.

Та чи лякає це місцевих жителів і паломників? Звичайно ж ні! Ті, хто вірять, що місто було засноване самим богом Шивою, а попіл мерців вважають священним - не бояться не тільки купатись у ріці, а й використовувати її воду для кулінарії та прання. Якщо вас не шокує сама ідея побачити оголеного факіра, залишки мертвого тіла, бездомну білу корову та групку веселих дітей у воді – вперед у Варанасі. Самі ж індуси, у відповідь на дикі погляди туристів, лише посміхаються: «Ганга – наша мама. Це все священне». І, що цікаво, ніхто із них не жаліється на проблеми зі здоров’ям. Недарма кажуть – ти, це те в що ти віриш.

Естетика

Індійське та європейське мистецтво або: «Чому йог не козак?»

Мистецтво – це міст між психічним та фізичним світами, адже воно є прямим відображення духовності народу, його вірувань та вподобань. Аналізуючи різницю між індуїстським та християнським мистецтвом, ми торкаємось до найглибших пластів східної та західної ментальностей.

Індійське мистецтво наскрізь просякнуте духовністю, в його основі лежить віра в любляче та всеохоплююче божественне начало, сакральне джерело всього сущого. Безумовно, до нас дійшли пам’ятки світської літератури, як наприклад «расо» - поеми, котрі оспівували могутність царів та хоробрість воїнів, розкіш палаців та красу храмових комплексів. Тим не менше, чільне місце в індійській архітектурі, літературі, музиці та живописі займають містичний досвід та глибоке релігійне почуття.

Готична архітектура, характерна для середньовічної Європи орієнтована вертикально, що відображає прагнення людини відректись від мирського і плотського та доторкнутись до духовного, чистого та божественного. Христоси, Ангели та святі часто непропорційно витягнуті вверх, що ще більш підкреслюється завдяки довгим до самих п’ят одіянням. Пози, в яких зображуються святі, повні смирення, спокою, а на їх лицях рідко зустрінеш посмішку чи признаки задоволення. Для даної епохи характерні витягнуті шпилі та загострені арки. В Індії ж ми бачимо діаметрально протилежні тенденції, розуміння яких дозволяє нам краще усвідомити різницю між європейським та східним менталітетом.

Індійські башти, на відміну від європейських, вселяють відчуття приземленості та цінності мирського життя. Усі священні зображення вирізняються стійкістю пози: фігури сидять або міцно стоять на землі, злегка зігнувши ноги в колінах, їхні обличчя розслаблені та усміхнені. Фрески, котрими прикрашені храмові комплекси, зображують молодих богів та богинь, чиї тіла можна охарактеризувати як округлі, фемінні та повнотілі.

Важливим фактором, що вказує на відмінність двох культур є те, що божества, котрим поклонялись індуси, виражали різноманітні архетипи, ні один з яких не розцінювався як «неправильний» чи грішний. Якщо у християнській Європі, ми зустрічаємо лише материнський аспект жіночого логосу, виражений у образі діви Марії, то в Індії присутні самі різноманітні його прояви. Так, на острові Балі, де панував культ Калі – богині руйнування та смерті, стіни храмів зображували оголену синьошкіру богиню, в намисті із людських голів та келихом крові у руках. Незважаючи на моторошну атрибутику, Калі цінували як ту, котра здатна звільнити від ланцюгів сансари, допомогти позбавитись від шкідливих звичок та надихнути воїнів на подвиг.

Корінь відмінності між європейським та індійським мистецтвом лежить у різній спрямованості духовних векторів народів. Християни, у своєму духовному пошуку, прагнули максимально відректись від мирського і земного, що наповнило їх архітектуру глибоким релігійним почуттям, аскетизмом та смиренням. Індійці ж вважали "каму" - чуттєву насолоду, однією з 4 пурушартх - цінностей людського життя. До людського тіла, прийому трапези, сексуальності та матеріального світу ставились як до прояву божественного, що не змогло не виразитись у яскравому та чуттєвому мистецтві, повному творчої енергії та задоволення.



Образотворче мистецтво

Кольорова Індія

Індійське мистецтво відоме на весь світ завдяки своїй чуттєвості, насиченій палітрі та витіюватості візерунку. Розглядаючи витвори ремісників великої Бхарати, попадаєш у загадковий та незнайомий світ яскравих тропічних квітів, заклинателів змій та синьошкірих богів. Індійський живопис – це мистецтво, що наскрізь просякнуте солодкою радістю буття та справжньою східною магією.

Мистецтво каламкарі зародилось у середні віки на території Індії та Персії, ставши невід’ємною частиною колориту та добробуту Близького Сходу. Каламкарі являє собою унікальну та особливу техніку розпису хлопку та шовку за допомогою органічних барвників: мінералів, рослин та раковин. Етимологія слова «каламкарі» бере початок від перського «калам» - перо та «карі» - майстерність. Культурологи та мистецтвознавці виділяють два основних напрямки індійського каламкарі – стиль Шрікалахасті та Мачілапатнам. Тож, якщо ви все ще не поламали язики, запрошуємо до захоплюючого світу східних ремесел!

Мачілапатнам каламкарі – це розпис по тканині за допомогою дерев’яних штампів. Даний стиль зародився за часів правління Великих Моголів та досягнув свого апогею під час царювання Султанату Голконда. Технікою каламкарі оздоблювались подушки, сумки, сарі, настінні панно та шалі. Домінуючим орнаментом даного стилю є перські квіткові мотиви. З часів правління Великих Моголів утекло багато води, проте, даний вид розпису тканини і досі залишається основним джерелом заробітку багатьох жителів штату Андхра-Прадеш.

Шрікалахасті каламкарі – це ручний розпис тканини за допомогою бамбукової палички, наповненої органічним барвником. Даний стиль чимось нагадує знайомі усім з дитинства розмальовки, адже спочатку художник малює контури традиційного візерунку і лише потім розфарбовує його фарбами. Основною тематикою цієї гілки каламкарі є ілюстрації давніх індійських епосів «Рамаяна» та «Махабхарата». Кольоровими панно, виконаними у стилі шрікалахасті, прикрашали стіни індуїстських храмів. В середньовіччі, бродячі артисти влаштовували яскраві вистави, використовуючи тканинні декорації, створені за допомогою даної техніки.

Розпис мадхубані, також відомий як майтхілі або ж мітхіла, появився на території сучасної Індії за часів правління легендарного Відехи, у мальовничому місці Мітхіла. Згідно із легендою, усі городяни готувались до весілля принцеси Сіти та царя Рами, прикрашаючи свої оселі квітами та ліхтарями. Батько Сіти - Відехі, зібрав художників з усіх околиць і наказав їм прикрасити свій замок найяскравішими малюнками та найвитонченішими орнаментами. Так зародився стиль мадхубані, а декорування дому наречених настінними малюнками стало народною індійською традицією.

Початково, картини в стилі мадхубані малювали на внутрішніх стінах осель по свіжій штукатурці. Цікаво, що даним видом мистецтва займались виключно індійські жінки і лише під час підготовки до весільної церемонії. Штукатурний розчин готували із землі, змішаної із коров’ячим навозом. Останній, до речі, в Індії вважається священним та цілющим. Індійські хазяйки і досі не сумніваються в тому, що страва, приготована на вогні, розведеному із коров’ячого кізяку, має лікувальні властивості. Основною тематикою Мітхільського живопису є індійський пантеон, священні рослини та ритуальні дійства індійців. Важливим мотивом є зображення небесних світил, зокрема сонця та місяцю, котрі уособлюють чоловіче та жіноче начало.

Індійський традиційний живопис – це пишний салют фарб, і кожен, хто, хоча б краєм ока, доторкнувся до цього буйства життя, розуміє, наскільки різноманітною і загадковою є людська цивілізація. Наскільки автентичною та красномовною є душа народу…



Призма знань

Ранок по-арабськи

Хто з нас не любить плавні та тягучі ранки, коли не потрібно вставати по першому зову будильника та похапцем жувати бутерброд, гадаючи про насущні проблеми? Виявляється, багатьом речам, котрі роблять наш ранок неквапним та повним блаженства, ми завдячуємо арабським винахідникам.

Як приємно проснутись і досхочу поніжившись у ліжку, ступити на м’яку та теплу поверхню килиму. Килим – це перша річ нашого списку, котра прийшла до Європи зі сходу та скрасила наші будні комфортом та естетичним задоволенням. Кочові народи були вимушені адаптуватись до різкого континентального клімату та холодних зоряних ночей. Саме по цій причині юрти та тимчасові селища бедуїнів були прикрашені та утеплені килимами усіх можливих кольорів та орнаментів. З приходом Ісламу і появою табу на антропоморфні та зооморфні зображення, килими мусульман стали не лише естетичною та практичною річчю, а й своєрідним відображенням світобудови Ісламу. Арабеска – найпоширеніший у мусульманській творчості орнамент, являє собою постійний повтор та множення структур, котрий сублімує ідею безкінечності та єдності Бога.

Прокинувшись ви прямуєте до ванної кімнати. Ніщо так не бадьорить і не розслабляє водночас як гарячі струмені ранкового душу. Вода – це прекрасно, вода – це життя, але, як на рахунок ароматного гелю для душу? Виявляється, цей засіб гігієни також плід ісламського генію. Відомо, що прототип мила був і в древніх єгиптян, і у римлян, але саме араби здогадалися змішати рослинні масла з гідроксидом натрію і ароматичними сполуками, що і подарувало світу мило, шампунь та гель для душу.

Ранок продовжується, свіжий і бадьорий, ви прямуєте на кухню щоб насолодитись чашечкою улюбленого напою. Багато хто вважає, що кава – це напій родом із Латинської Америки, що і недивно – адже в сучасному світі, понад 46% світової кави постачається саме Колумбією та Бразилією. Прийшов час розвіяти застарілий міф, адже каву придумали араби! Виявляється, першовідкривачами чарівного напою були «халледи» - арабські пастухи, що випасали кіз на території сучасного Йемену ( що дещо далеко від Південної Америки). Пастухи помітили, що тварини пристрастились до ягід і більше того – вони навіть ставали куди бадьорішими після їх споживання. Саме тоді халледи вирішили заварити першу чашечку каву. З того рокового моменту спливло на одне століття, проте, історія зберігає цікаві факти про міграцію каву із Йемену до Європи.

На початку 15 століття кавові зерна вперши завезли в Мекку і Туреччину, звідти, у 1645 році запашний напій потрапив до міста закоханих – Венеції. До Англії кава потрапила у 1651 році завдяки турку Паскуа Россі, котрий відкрив першу кав'ярню на лондонській вулиці Ломбард. Шлях слова "кава" не менш довгий та захоплюючий: арабське «qahwa» перетворилося в турецьке «kahve». Італійці перейняли його як "caff", у англійців з'явилося слово "coffee", а у росіян «кофе». Українці ж, як бачимо, вирішили не відступати від традицій та зберегли початкову назву улюбленого напою – «кава».



Як виявилось, чимало атрибутів ранку, до котрих ми звикли – це плоди фантазії арабських винахідників, за що їм величезний шукран, тобто спасибі. Нехай кожен ваш ранок бути повним натхнення і пристрасті, а світ за вікном залишатиметься terra incognita, котру ніколи не набридне пізнавати знову і знову!

Країна

Золотоверхий Іран

Закрийте очі та вдихніть пряний аромат східних пахощів, ваше волосся розвіває ласкавий, морський вітерець. Зовсім близько, за лівим вушком, ви відчуваєте гаряче, вологе дихання… Верблюда?! Відкривайте очі! Сьогодні ми вирушаємо у подорож до загадкового, колоритного Ірану. Золотисте мереживо арабських розписів на стінах середньовічних соборів, блакить куполів та барвисті орнаменти перських килимів не залишать вас байдужими.

Іран, у минулому відомий як Персія, знаходиться в південно-західній Азії та межує з такими країнами як Туркменістан, Азербайджан, Пакистан, Вірменія, Ірак та Туреччина. На півночі береги Ірану омиваються водами Каспійського моря, на півдні – Персидським та Оманським заливами Аравійського моря. Десятки мальовничих гірських ланцюгів та солончакові пустелі, на ряду із субтропічним кліматом та багатою культурною спадщиною перетворили Іран у прекрасне місце для туризму та духовного збагачення.

Якщо ви вирішили дослідити Іран самотужки, то приказка про «чужий монастир» пригодиться як ніяка інша. На території ісламських країн панують суворі закони шаріату – збірки правил та настанов морального характеру, котрі регулюють повсякденне життя мусульман та вважаються священними. Так, іранські жінки ніколи не відкривають свого тіла, одягаючи хіджаб або паранджу. Туристкам, звичайно, не потрібно закутуватись у традиційний одяг, а от на деякий час обійтись без декольте та міні-спідниць все-таки доведеться. Також, іранцям та гостям країни заборонено розпивати на вулиці алкоголь та, що доволі незвично, слухати реп та тяжкий рок. Сучасна молодь, котра не настільки віддана традиціям як старше покоління, часто організовує підпільні концерти та вечірки, за що ризикує бути арештована. Та, не тільки фанатів Емінему, а й кінематографу, в Ірані чекатиме розчарування. Інформаційна політика країни не підтримує західну кіноіндустрію, тому у кінотеатрах транслюють виключно національні фільми, мовою фарсі.

Що стосується любителів старовинної архітектури та мистецтв , то для них у Ірані відкривається цілий спектр можливостей. Ірану, будучи однією із країн, що у минулому складали культурну гегемонію Персії, дійсно є чим пишатись. Намистини багатих, давніх мечетей розсипались по усіх околицях держави. Так, мечеть Насір Аль Мульк, точно міраж, зійшла зі сторінок казок «1000 і 1 ніч». Ця мечеть, побудована у місті Шираз в 1888 році, відома як «веселкова». Внутрішні стіни мечеті викладені кольоровою мозаїкою, а замість звичайного скла, у вікнах встановлені вітражі. У різний час дня сонячні промені грають із цим розмаїттям барв та створюють неповторні калейдоскопи усіх кольорів веселки. Гостям Іранку, окрім екскурсій до храмових комплексів, просто необхідно відвідати традиційний східний базар. Адже саме там загадкові мелодії мови фарсі переплітаються із ароматом східних спецій, а сувої персидських килимів плавно переходять у лавки з коштовностями. Базар у столиці Ірану – Тигерані, вважається найвідомішим базаром у світі. Його площа сягає близько 3 км², а окрім торгових лавок, вам зустрінуться ресторани, кальянні бари та навіть лазні.

Місцева кухня, на весь світ відома своєю самобутністю, приправить ваше знайомство з Іраном пікантністю та шармом. «Фесенджан» - куряче або качине м'ясо у горіхово-гранатовому соусі та «тахдаг» - хрумкий жарений рис, запечений у горшку – це страви, без яких не обходиться ні одне іранське застілля. Місцеві надають перевагу кислим та солодким смакам, тому фініки, барбарис, зацукрований лайм, айва та ревінь опиняються в іранському плові зовсім не по випадковості. Якщо ж вам поталанить вийти за межі готелю та попасти у гості до корінних жителів, будьте готові до того, що іранці їдять руками, а після їжі неодмінно облизують пальці. Попробуйте і ви! Головне – не забувайте, що мусульмани їдять виключно лівою рукою, нею ж вони тримають чотки під час молитви. За столом існує ієрархія, згідно з якою, першим частують гостя, згодом главу сім’ї, і лише потім жінок та дітей. Часто, хазяйки дому їдять за окремим столом, на кухні, не приймаючи участі у загальній трапезі та бесіді. Якщо феміністичне начало буде бунтувати, поправляйте хустину і продовжуйте їсти свій плов з фініками, повторюючи приказку про чужий монастир. Посміхайтесь, подорожуйте та ніколи не переставайте бути дослідником!



Кулінарія

Готуємо нугу: секретний рецепт

Кава, Персія, п’янкі пахощі… Чому б не порадувати себе і своїх домашніх традиційним східним десертом, котрий ми звикли купувати у магазинах? Виявляється, приготування нуги з арахісом займає зовсім небагато часу та зусиль, а от результат…. Хочеться розтягнути на якомога довше!

Інгредієнти:

Курячі яйця – 3

Цукор – 400 гр

Мед – 100 гр

Вода – 50 мл

Арахіс – 200 гр (Підійде любий інший горіх або суміш горіхів)

Ізюм – 200 кр

Секретна інструкція по приготування найсолодшої та найсмачнішої нуги:

1. Переберіть ізюм та залийте його гарячою водою.

2. Обсмажте арахіс на сухій сковороді та очистіть його від шкірки.

3. Змішайте 200 грам цукру, мед та воду. Отриманий золотистий сироп поставте на великий вогонь та, постійно помішуючи, варіть до проби на першу каплю. «Що за проба на першу каплю?» - скажете ви і будете праві. Адже це – перший секрет нашого рецепту. Для того щоб визначити готовий сироп чи ні, достатньо капнути каплю на гладку поверхню. Якщо вона не буде розтікатись – значить сироп готовий. В загальному сироп вариться близько 10-15 хвилин.

4. Відділіть білки та жовтки. Залишки цукру збивайте з білками до того часу, поки білок не перетвориться у густу кремову масу. Готові до наступного секрету? Для того щоб білки добре збивались, залиште їх в холодильнику на півгодини та лише потім вмикайте міксер. Цукор добавляйте не зразу, а лише після того, коли білки достатньо загусли.

5. Тонкою цівкою вливайте остиглий сироп до білків, постійно помішуючи.

6. У отриману суміш добавте горішки та ізюм.

7. Вилийте нугу на деко, застелене пергаментним папером або ж рясно змащене вершковим маслом. У духовці, попередньо розігрітій до 80*, готуйте нугу на протязі години.

8. Готово! Поріжте гарячу нугу на шматочки та кличте усіх до столу. Правильно приготована нуга буде твердою із зовні та м’якою і тягучою із середини. Смачного!

Останній і самий важливий секрет для приготування любої страви – це ваш настрій. Ввімкніть улюблену музику, барабаньте по столу і співайте в ложку, зробіть все, щоб під час приготування ваша кухня стала згустком радості та любові. Страва, приготована в атмосфері щастя, буде заряджати позитивом та натхненням усіх, хто її покуштує!

Поезія

«Перські мотиви» по-рязанськи

Хто не знає славнозвісного російського поета, гаряча і солодка творчість якого повна захопленням жінкою та рідною землею, повна відчуття іскристості та плинності молодості. Проте, не всі здогадуються, що поет черпав натхнення не лише у красі берізок та слов’янок, а й у магії кипарисів та таємничих східних красунь. Збірка Єсєніна «Перські мотиви», що побачила світ у 1925 році – це яскравий та колоритний синтез сходу і заходу, повний місячного сяйва та невпинного прагнення любити.

Соловей, троянда, місяць, чадра, флейта, кипарис та Шахразада… У даній збірці Єсєнін широко використовує традиційні художні символи перської поезії. Очевидно, що митець був знайомий із творчістю золотих поетів сучасного Ірану. Як і Сааді, він порівнює закоханого із жебраком, як і у Румі, його ліричний герой вступає в діалог із квітами. Тим не менше, схід виступає лише фоном, своєрідною декорацією для Єсєніна, а незмінним центральним образом залишається вічно-закоханий рязанський парубок, готовий горіти усім, що зустрічається на його шляху.

Єсєніна можна сміливо вважати одним із найвидатніших майстрів словесного живопису. Золотий, голубий, бузковий та синій кольори, що неодмінно зустрічаються впродовж всієї літературної творчості поета, розмалювали акварельними барвами і дану збірку. У «Перських мотивах» поет вимальовує перед читачем жовті чари східних красунь, голубу землю Фірдоусі, бузкові ночі та холодне золото місяця. Поцілунки у Єсєніна порівнюються із червоними трояндами, а серце закоханого – із золотою глибою. Різноманіття ритміко-інтонаційних та композиційно-стилістичних прийомів надають «Перським мотивам» характерні риси пісенної лірики. Цікаво, що всі 15 віршів циклу, були згодом покладені на музику.

Для даного циклу віршів, як і для всієї творчості митця впродовж 1910-1925 років, характерні повторення одних і тих ж голосних звуків в сусідніх словах, а також продовження одного звукового ряду. Найчастіше це гармонія звуків «о», «у», «і», рідше «е» та «а». Така ж тенденція побудови звукоряду характерна і для народних пісень.

Подібно життєлюбному Омару Хайяму, у поемі «Золото холодное луны» Єсєнін піднімає вічну тему швидкоплинності життя та насолоди ним. Автор називає читача «подорожнім», що відображає в собі концепт східної філософії про тимчасовість нашого перебування на Землі. Він також наголошує на тому, що єдиний ворог, котрий заважає людині примиритись із буттям та насолодитись ним, криється не ззовні, а в середині. Більше того, автор розуміє цю віковічну істину і обіцяє читачу, що саме мир із самим собою здатний принести «шафранне блаженство». Останні рядки віршу ясно відображають характер поета, його невпинне бажання любити і насолоджуватись життям, попри все.

Золото холодное луны,
Запах олеандра и левкоя.
Хорошо бродить среди покоя
Голубой и ласковой страны.

Далеко-далече там Багдад,
Где жила и пела Шахразада.
Но теперь ей ничего не надо.
Отзвенел давно звеневший сад.

Призраки далекие земли
Поросли кладбищенской травою.
Ты же, путник, мертвым не внемли,
Не склоняйся к плитам головою.

Оглянись, как хорошо кругом:
Губы к розам так и тянет, тянет.
Помирись лишь в сердце со врагом —
И тебя блаженством ошафранит.

Жить — так жить, любить — так уж влюбляться.
В лунном золоте целуйся и гуляй,
Если ж хочешь мертвым поклоняться,
То живых тем сном не отравляй.



Персоналії

Хто ти, Мухаммед?

Іслам – одна із домінуючих релігій у сучасному світі. Кількість мусульман сягає близько 1,55 млрд послідовників... А ким ж був славнозвісний пророк ісламу? За чиїми настановами та законами живуть тисячі… і до нині?

Мухамед народився у місті Мекка в 570 році н.е. в купецькому роду Хашемітів. Після смерті батьків та діда, ще зовсім юним, він залишився на грані бідності та був вимушений почати свою власну торгівельну справу. У 25 років Мухаммед одружився на заможній сорокарічній вдові по імені Хадіджа. Одного разу, під час медитації в печері біля міста Мекка, купцю почали являтись видіння та слухові одкровення. Згідно з легендою, перед Мухаммедом виник архангел Гавриїл (Джібріл) із книгою в руках та наказав: «Читай!». Чоловік декілька раз намагався пояснити, що він неграмотний, але архангел стояв на своєму. Тоді, Мухаммед покорився волі Гавриїла та почав читати, так ж легко як дихати. З того часу зі звичайного купця із Мекки, Мухаммед перетворився у пророка Божого.

Мусульмани вірять, що сам Аллах повідав пророку про свою всемогутність та про справжнє положення смертних, рабів Божих. Тривалий час Мухаммед зберігав своє одкровення у таємниці, розповівши про отримане пророцтво лише близькому сімейному колу. Але, з часом, навколо чоловіка сформувалось коло бажаючих знати істину і вже через 3 роки Мухаммед почав активно проповідувати монотеїстичну віру, що викликало шквал незадоволення у багатьох місцевих жителів. Чому ж аборигени бунтували проти пророка і погрожували йому розправою?

Справа у тому, що до початку ери ісламу, жителі Аравійського півострову сповідували семітський політеїзм. Астральна релігія, суть якої в обожненні небесних тіл, а саме - Сонця, Місяця та Венери з часом була витіснена фетишистським поклонінням племінному божеству. Місцеві будували святилища для дерев та каменів, підносили їм дари та здійснювали в честь них жертвоприношення. Так, славнозвісна «Мекка» - це пряма відсилка до давнього культу. Віра в злих духів – джиннів, котра зберігається серед мусульман і донині, також бере початок саме із цих часів. У час, коли Мухаммед почав проповідувати, на території Аравії вже були християнські місіонери та численні єврейські племена зі своїми віросповіданням. Безперечно, Мухаммеду, як і всім пророкаим, жилось непереливки.

Впродовж усіх послідуючих років життя, уродженець Мекки отримував одкровення від Аллаха, частина з яких і лягла в основу теології Корану. Оскільки сам чоловік був неграмотним, при ньому завжди було кілька секретарів, котрі і задокументували текст священного писання. Кількість прихильників Божого обранця із кожним роком зростала, як і кількість опозиціонерів. У пророка постійно вимагали доказів його дару у вигляді чудес, звинувачували у брехні та шарлатанстві. З часом, постійна загроза життю змусила Мухаммеда та його прихильників переїхати до міста Медина, що знаходиться у 400 кілометрах від Мекки. Окрім основної релігійної діяльності, чоловік вирішив розпочати «каральні набіги» на своїх ворогів, що в кінці кінців розпалило вогонь війни між містами Меккою та Мединою. Під час останньої битви, пророк вступив до Мекки зі своїм військом, що знаменувало навернення до «істинної віри» усіх його жителів. Після кінцевої перемоги Мухаммеда, Мекка стала релігійним центром, в сторону якого і досі повертаються мусульмани при молитві.

У 632 році Мухаммед помер, не залишивши після себе спадкоємця чоловічого роду, що дало початок численним міжусобицям та політичним маневрам, котрі тривають і до нині.

Етика

Паранджа: за чи проти?

Питання паранджі стає все більш актуальним, адже кількість ісламського населення у європейських країнах невпинно зростає, і все частіше, на вулицях Парижу та Берліну, можна зустріти таємничих красунь, які контактують зі світом лише через очі. Даний конфлікт носить глибоко-етичний характер, адже людство знову стикається із віковічним культурним питанням: « Прийняти або ж відторгнути?»

Паранджа – це довге, до самих п’ят одіяння, котре покриває усі частини тіла жінки, за виключенням очей та кистей рук. Тканина, із якої виготовлена паранджа, повинна бути достатньо цупкою, щоб не підкреслювати жіночі принади. Інколи, в паранджі присутня сіточка, котра повністю закриває жіноче обличчя від сторонніх поглядів. Розквіт культури носіння даного одягу серед представниць народів середньої Азії припав на кінець XIX – початок XX століття. Цікаво, що ще у XVI столітті перське слово «фараджи» означало - довгий халат з широкими рукавами, котрий носили як чоловіки так і жінки, щоб захистити себе від спеки. У сучасних реаліях мусульманські мужчини вільні одягатись так, як їм заманеться, а от жінки, починаючи із дня першої менструації, будуть суворо покарані за появу у соціумі без належного одягу. Законом зазначений ряд випадків, при яких жінка може зняти паранджу:

1. Коли вона знаходиться дома одна або зі своїм чоловіком;

2. Якщо в гості до мусульманки завітали брат, свекор або син - всі ті, хто не можуть стати її потенційними коханцями;

3. При фотографії для документів;

4. При покупці косметики, а також у лікаря, котрий сповідує Іслам.

У ряді країн, таких як Бельгія та Франція, а також у деяких кантонах Швейцарії, було прийнято ряд законів, котрі забороняють жінкам носити паранджу у громадських містах та школах, так як і одягати буркіні на пляжах. Буркіні – це відносно сучасне слово, котре появилось від синтезу «бурки» - традиційного мусульманського наряду та «бікіні». Ісламські правовірні жінки одягають буркіні, коли купаються у водоймах та проводять час на пляжах. В вищезазначених європейських країнах, жінку, котра одягнула традиційний наряд, чекає штраф, а чоловікам, котрі примушують своїх дружин чи дочок носити паранджу та буркіні загрожує тюремне ув’язнення. Та що ж було справжнім мотивом заборони національного одягу мусульманок в Європі?

Політики та історики виділяють два основних фактори, котрі вплинули на нинішній розклад подій:

1. Ні для кого не секрет, що демократичні засади європейських країн спонукають людину до самовираження та свободи. Ніколя Саркозі, у своїй промові 2011 року, сказав наступне: «Ми не можемо допустити, щоб в нашій країні були жінки, замуровані за сіткою паранджі, відірвані від суспільного життя, позбавлені самовизначення. Це не має нічого спільного з тим, як гідність жінки розуміється у Французькій республіці».



2. Тим не менше, багато політологів вважають, що основною причиною санкцій стало питання безпеки в рамках християнсько-ісламського конфлікту. Чимало людей виказали занепокоєння тим, що за цупкими шатами паранджі може переховуватись терорист. Саме тому, окрім традиційного ісламського одягу, у школах заборонили носити балаклави, мотоциклетні шлеми та хустини.

Ще одним цікавим, хоча і сумнівним фактором, котрий слід врахувати при розгляді даної теми є енергетичний баланс. Вчені сучасності вже давно відійшли від думки про те, що людина являє собою лише грубу фізичну оболонку. Дослідження продемонстрували, що наші рецептори просто не здатні вловити тонші вібрації, котрі формують енергетичне поле людини. В древності, коли наші предки проживали на лоні природи та усвідомлювали себе її частиною, жінки багатьох народів світу надавали перевагу довгим спідницям. Чому? Все просто. В давнину вважалось, що погляди сторонніх людей, особливо чоловіків, котрі сповнені сексуального бажання, забирають у жінки ту енергію, котру вона накопичила та готувала для свого чоловіка та родини. Дані вірування і досі мають вплив на життя традиційних культур.
Якщо серед наших читачок є експериментатори, тоді пропонуємо їм зробити невеличке дослідження. У перший день одягніть міні-спідницю, декольте та каблуки і підіть на роботу. Обов’язково покатайтесь у громадському транспорті, де ви буде пересікатись із поглядами тисяч інших людей. У вечері, зверніть увагу на те як ви себе почуватимете – повною сил чи виснаженою та втомленою? Наступного дня, попробуйте одягнути довгу спідницю до п’ят та закриту блузу. Хустину ви навряд чи одягнете, а от зібрати волосся у хвіст буде доречно. Знову ж таки, проживіть активний день і ввечері зверніть увагу на свій стан. У 99% випадків ви будете відчувати себе набагато більш бадьорою та повною сили, ніж минулого дня.

Паранджа… Захист для жіночої енергії чи зазіхання на жіноче самовираження? Страшна зброя терористів чи загроза демократичному ладу Європейського суспільства? Вирішувати вам. Пам’ятайте одне, жіноча краса – це безмежна внутрішня сила, котра осяює кожен рух жінки та наповнює простір біля неї відчуттям іскристого щастя та спокою.



Правова база

Шокуючі закони сходу

Саудівська Аравія – це, мабуть, одна з найконсервативніших та найстрогіших країн в питаннях свободи віросповідання. Духовна та світська влада тут нерозривні, а релігійний істеблішмент має пряме відношення до королівської сім’ї. Любе відхилення від державної трактовки ісламу сунітського толку ( в королівстві домінує Вахабітська течія сунізму) вважається віровідступництвом та карається смертю.

Так, журналіст Хамза Кашгарі був приговорений до страти через свої провокативні повідомлення у твіттері. Одне із них звучало так: ««На твій день народження, о Аллах, я скажу, що завжди любив у тобі бунтівника, ти завжди був для мене джерелом натхнення і мені не подобається ореол божественності навколо тебе. Я не хочу тобі кланятись». Скандальне для мусульманського світу повідомлення набрало понад 30 000 гнівних коментарів зі сторони народу та духовенства, а сам Хамза, в свої 21 рік, загримів до в’язниці. Хоча міжнародні організації і вели боротьбу за визволення волелюбного журналіста, про його подальшу долю, як і місцезнаходження – СМІ і досі мовчать.

Мальовничий Іран також славиться своїми суворими законами. Конституція країни поділяє своїх жителів на 4 релігійні групи: мусульмани, джайни, християни та іудеї. Представники ж інших релігій вважаються безбожниками та не мають громадянських прав в принципі. Цікаво, що і репрезентанти вищеназваних «законних» релігій також не рівні між собою. Більшість державних чинів займають виключно послідовники Мухаммеда. У справах особистого життя іранським мусульманам також поталанило більше ніж іншим. Так, за зраду дружині-мусульманці, чоловік-мусульманин отримує покарання в вигляді 100 ударів хлистом (ст.8811 Іранської конституції), а от не мусульманину, котрий зрадив жінку, що сповідує Іслам, грозить смертна кара (ст. 82). Цікаво, що ісламістам, котрі зрадили законним жінкам з представницями інших віросповідань, кримінальний кодекс ніяких покарань не передбачує. Гомосексуалістам, яким би дивним це не здавалось у рамках такого традиційного суспільства як Іран, смертна кара не грозить, якщо, цитуємо: «статевий акт не був завершений». Традиційне покарання для геїв – це 100 ударів хлистом. А от іноземних цінителів «нетрадиційної любові», на жаль, чекає шибениця.

Формально демократичний Пакістан не пасе задніх. В країна передбачена смертна кара за богохульством, яким вважається любе атеїстичне висловлювання, а кримінальний кодекс країни включає окремі статті за осквернення Корану та пророка Мухаммеда.

Сусідка Пакистану, Індія, відома на весь світ своїм нераціональним підходом до життя допоможе нам скрасити цей вельми сумний список ноткою божевілля. Індійський пакт про повітряні судна 1934 року постановляє, що повітряні змії та кульки відносяться до повітряних суден і кожен, хто бажає ними володіти, повинен отримати спеціальний дозвіл. Безумовно, індійці продовжують купувати своїм дітям їх улюблені повітряні забавки, але офіційно закон так і не відмінили. Не менш шокуючим та загадковим є Агрікультурний Пакт Північного Пенджабу, котрий зазначає, що кожен житель Делі, не залежно від часу доби, зобов’язаний вийти на поле і бити у барабани, в разі нападу саранчі. Непослух обійдеться індійцю у 50 рупій або ж 10 днів ув’язнення. Ви вже готові розпрощатись із здоровим глуздом? Тоді вперед! Конституція Індії офіційно постановляє, що жертвоприношення немовлят суворо карається законом.



Спорт

Осідлай верблюда!

Верблюд – це чи не єдина їздова тварина, котра і в 40 градусів спеки відчуває себе прекрасно, а на сніданок, обід та вечерю воліє смакувати пустельні колючки. Такою витривалістю може похизуватись хіба що ящірка, проте, всі спроби запрягти її до каравану виявились марними. На протязі віків верблюд був оплотом економіки, а також основним транспортним засобом та годувальником бедуїнів. Тепер, коли нафта отримала статус рідкого золота, вчорашні бедуїни пересіли на квадроцикли та позашляховики, а замість юрт оселились в палацах із скла та бетону. Проте, такі зміни ніяк не вплинули на національну любов до двогорбих пухнасиків!

Згідно із легендою, Аллах створив людей із глини, а із того що залишилось – зліпив пальму та верблюда. Більше того, вважається, що верблюд – це єдиний, хто знає соте ім’я Аллаха. Сучасні реалії нівелювали практичну користь від спілкування з верблюдом, проте, араби не розгубились і перетворили середньовічну забаву в національний спорт. Верблюжі перегони! Саме такі забіги заставляють бурлити і без того гарячу кров жителів Аравії. Традиційно скачки проводяться за містом, де навколо бігових доріжок облаштовують ярмарку. Торгівці частують туристів та фанатів гонок місцевими делікатесами, а також продають одіяла з верблюжої шерсті – ночі у пустелях холодні. Верблюжі перегони регулярно проводяться у Дубаї, Абу-Дабі та Рас-Аль-Хаймі, переважно у прохолодні місяці року, котрі часто припадають на святкування національних свят.

До участі в перегонах допускаються тварини віком від 1 до 8 років, переважно самки, адже їх поступ вважається м’якшою, а характер – менш темпераментним. Під час шлюбного періоду, самці верблюдів, на відміну від індійських слонів, не руйнують плантації та села, а навпаки – стають настільки впертими та флегматичними, що їх попросту не зсунеш з місця. Середньостатистична дистанція забігу сягає 10 кілометрів, а швидкість, котру може набрати пустельний скакун – 60 км в годину.

Верблюжий спорт – це не лише весело, але й дуже навіть прибутково. Ціна одного породистого бігуна може сягати мільйона доларів. Арабські науковці вирішили не сидіти склавши руки та відкрили спеціальний дослідницький центр по пересадці ембріонів породистих верблюдів. Виграш, котрий можна зірвати на перегонах, теж вражає своїми масштабами. Власник, верблюд якого був поцілований самою фортуною, має шанс виграти золоту шаблю, автомобіль, а то і цілий маєток!

Верблюжі перегони – це такий ж маст хев для туриста, як і відвідування мечеті, прогулянка на квадроциклах та частування традиційних страв. Приєднайтесь і ви до середньовічної забави! Хтозна, може саме верблюд стане тою золотоносною жилою, котру ви завжди шукали?



Релігія

Пхагвах – гуляємо барвисто!

Індія, країна кольору соковитого манго, відома світу як земля контрастів, сонця, шалених тук-туків та справжнього, променистого щастя. Як веселяться жителі великої Бхарати – це справа виключно жителів великої Бхарати. Очевидно одне: гуляють індійці барвисто, насичено, злегка задурманено та дуже-дуже шумно!

Щорічний фестиваль приходу індійської весни Пхагвах, більше відомий європейцям як «холі». З кожним роком фестиваль набуває все більшої популярності у країнах Європи та США і вже сьогодні, жителі Києва можуть купити білет на фест та вдосталь надурітись під час кольоровому буму. В чому ж полягає святкування холі і чим він так припав до душі жителям Індії та світу? Справа у тому, що під час фестивалю люди дійсно радіють та сходять з розуму. Всі, від малого до старого, обливаються водою і посипають один одного особливим порошком. Хтось уже замріявся? Мушу вас розчарувати, адже, ми в Індії, а не в Колумбії і назва даного порошку – «гулал». Гулал – це суміш кукурудзяної муки дрібного помелу із барвниками різних кольорів.

Походження фестивалю бере початок у глибокі ведичні часи, коли люди вірили, що природа населена божествами, а весну потрібно прикликати піснями та ритуалами. Легенда розповідає про бога Вішну та дияволку Холіку, між котрими тривала постійна ворожнеча. Так, одного разу Холіка вирішила розізлити верховного Бога та підбурила одного із його найулюбленіших царів здійснити самоспалення. Той погодився, адже був відданий своєму Богу, проте був врятованим милостивим Вішною, а от хитра Холіка, в покарання за черговий непослух, згоріла у вогні. Саме тому, тисячі індусів вшановують справедливість Вішну і проводять ритуал спалення чучела Холіки під час однойменного свята.

Якщо заглибитись у міфологію, можна побачити пряму паралель між Холі та Масляною. І справа не лише в народних гуляннях та веселощах, а в самому ритуалі призивання весни. Морана, чучело якої слов’яни спалювали під час масляної, дуже нагадує Холіку, котру колективно палять індуси. У даному ритуалі криється глибокий міфологічний зміст – люди, за допомогою очисної сили вогню, спалюють все мертве і неродюче (зиму), щоб дати начало новому і плодовитому (весні). Дана язичницька традиція, найшла відображення в спаленні шин у Пасхальну ніч, котре практикується і у наші дні. А як на рахунок «обливного понеділка», котрий полюбляє молодь західних областей?

Під час фестивалю Холі, окрім осипання один одного кольоровою мукою та обливання водою, індуси ходять по розпеченому вугіллю, грають на народних інструментах та всіляко прикрашають свої міста та оселі. Будівлі декорують оранжевим, фіолетовим, синім та білим сукном. Кольори далеко не випадкові, адже символізують собою полум’я. Ще однією цікавою традицією є частування усіх бажаючих напоєм «тандай». Останній готують на основі молока або молочних продуктів, з додаванням шишечок коноплі. Після декількох келихів такого коктейлю, не тільки по розпеченому вугіллю пройдеш, а й побачиш Вішну у зоряному небі.

Дівалі (Діпавалі) – ще одне з найяскравіших та найгучніших індуїстських свят, також відоме як свято вогнів. Тисячі місцевих жителів виходять на вулиці своїх міст та сіл, щоб запалити небесні ліхтарики, запустити феєрверки, а то і добряче гримнути саморобними вибухівками, на кшталт петард. Чимало європейців та американців, котрі побували в Індії під час святкування Діпавалі, і досі в легкому шоці – індійці не признають вогнегасники, радісно бігають містом із факелами та безстрашно стріляють петардами прямо у натовпі. Згідно із легендою, у цей день на землю спускається богиня щастя, добробуту та жіночої краси – Лакшмі. Індійці неодмінно запалюють свічки, котрі горять у домі впродовж всієї святкової ночі, адже вірять - богиня обов’язково завітає у ту оселю, де повно світла. Також, для Лакшмі залишають святкову вечерю, що нагадує різдвяну традицію залишати накритим стіл для духів предків та не вимикати світло у домі під час освячення пасхальних корзин.

Одного разу, учень запитав мудреця:

- Гуру, чому кожен день життя на Землі не може бути святом?

Гуру вийшов із медитації, поглянув на цвітіння сандалового дерева, посміхнувся учню і промовив:

- Чому ж не може? Свято на Землі відбувається кожного дня. Питання лише в тому, чи приймеш ти у ньому участь.



Тож святкуйте і ви, адже саме вам випала щаслива участь того самого художника, котрий розмальовує полотно своїх днів як йому заманеться!



Риторика

Дехі ме агні!

Чи настільки ми різні? Завдяки аналізу подібності між обрядами та мовами українців та індійців, вчені дійшли до висновку, що на території сучасної України мешкали індоарійські племена. У ІІ тис. до н.е частина населення цих племен вирушила до Індії, а інша половина, залишилась, і прийняла участь в етногенезі балтійських та слов’янських народів. «Дехі ме агні»– дай мені вогню, не находите схожості? Тоді, познайомтесь із списком слів, котрі ми використовуємо у буденному житті, навіть не здогадуючись про їх тісний зв'язок із санскритом:

Санскрит – Українська

Матар, мата – мати Плавана - плавання

Тата – тато Кхелаті - гуляти

Бграта – брат Чуматі - цілувати

Свастра – сестра Швета - світлий

Уда – вода Смаяті - сміятись

Джняті – знати Ніша - ніч

Рудаті – ридати Юшіка - юшка

Сукха – сухий Гіма - зима

Прія – приємний Муша - миша

Паріпурна – переповнений Кшаяті – сяяти

Ну що ж, виявляється світ і справді тісний!

Музика

Вплив сходу на західний рок



Вона, здатна перетворити вас на вітер та полум’я, здатна розчинити у собі та наповнити любов’ю, підняти у небесну вись та занурити у пульсуючі надра землі… Музика.

Рага рок – це експериментальний синтез західного року із народною індійською музикою. Назва напрямку походить від санскритського слова «рага», що означає «колір», «пристрасть». Дана течія зародилась у 60-их роках ХХ століття під впливом зростаючої популярності індійських виконавців на Заході. Колоритний синтез став своєрідним поєднанням духовності та бунту, трансу та надриву.

Чорні очі індійських співців Алі Акхбар Кхана та Раві Шанкара зводили англійських леді з розуму і заставляли забути про чай. Тогочасні поп- виконавці зреагували моментально і вже в 1965 році славнозвісна група «The Beatles» випустила пісню «Notwegian wood”, котра посіла 83 місце у рейтингу «500 кращих пісень всіх часів» за версією журналу Rolling Stones. Унікальність даного треку полягає в тому, що це перша в історії рок-композиція в якій присутня сітара – семиструнний інструмент давньої Індії. На останній, до речі, грав красень Джордж Харрісон. У пісні «Norwegian Wood» розповідається про хлопця, котрий п’є вино на килимі у своєї подруги, котра, згодом, відправляє його спати у ванну кімнату. Стіни у домі дівчини оббиті традиційним на той час матеріалом – норвезьким деревом. Розчарований та розгніваний коханець просипається зранку один та в його голову приходить дійсно сяюча ідея – спалити дерев’яний дім подружки. Ось і вся романтика.

Для раннього рага-року характерні використання екзотичних музикальних рисунків, ритмічна циклічність та довгі імпровізаційні відступи, котрі мають на меті введення слухачу у гіпнотичні стани. Специфічні звукові оранмети під назвою «гамака» також широко використовувались представниками рага-року. Термін «гамака» бере початок у давній Індії та поділяється на 15 класифікацій звучання нот, як наприклад «курула» - спіраль, «андоліта» - коливання, «спхуріта» - пульсація.

Виконавці краут-року – експериментального психоделічного напряму, що виник у Німеччині в середині 60-их, також надихнулись індійськими мотивами раги. Трек краут групи «Kalacakra» під назвою «Crawling to Lhasa» нагадує молитву та прокляття в одному флаконі, тотальну гармонію та повню відсутність раціонального начала. Якщо ж мікс сходу і заходу у рок-музиці вас таки зацікавив, але творчість «Kаlacakra» викликає занадто потужну бурю емоцій невизначеного характеру, спробуйте «Magic Carpet». Музиканти скомпонували плавні вібрації сітари, ритмічність там тамів та авангардний жіночий спів, що породило легку та приємну суміш від якої віє радістю та небесною блакиттю. В загальному, краут-рок відрізняється від традиційного рага-року своєю імпровізаційністю та психоделічністю. Якщо східні мотиви Бітлів можна сміливо слухати усім, та краут, прийдеться до смаку виключно любителям експериментальної музики та езотерики.

Яскраве сполучення східної медитативності та західної експресії дало нам змогу насолодитись міксом двох різних полюсів, виражених у містичному та трансовому звучанні мистецтва буремних 60-их

.

Хоббі

Потанцюємо?

Життя - це рух, це вічна динаміка, так званий Гераклітовський вогонь, язички полум’я якого безперервно перетікають у все нові і нові форми. З давніх-давен танець вважався одним із сакральних видів мистецтва, де завдяки руху люди створювали священний простір і ставали провідниками між небесним та земним світами. Якщо ви повні вогню та творчої наснаги, або ж навпаки - відчуваєте нестачу драйву та пристрасті у своєму житті - танцюйте. Танець - це ліки від нудьги, танець - це двері у задоволення.

Не поспішайте кидатись у танок, спочатку ми заглянемо до скарбниці історії східного танцю. Індійські народні танці беруть початок у храмах, де жриці, відомі як "апсари" - небесні танцівниці, здійснювали свої ритуали, прославляючи великих богинь. Згодом, танець вийшов за межі храмів і став доступним широкому загалу під час народних гулянь та свят. Тим не менше, музика та жести, покладені в основу індійських танців, були чітко регламентовані настановами "Натьяшастри" - давнього трактату про мистецтво. В останньому виділяють 13 положень голови, 36 - очей, 9 - шиї, 37 - рук і 10 - тіла. За допомогою різноманітних «мудр» - пальців, складених у спеціальних позиціях, не лише створювали красиву композицію, а й розповідали глядачам давні сказання про богів та тварин, любов та війну.

Ну що, залишись серед вас сміливці, готові днями репетирувати вигин брови, щоб передати політ ластівки? Малоймовірно, але ще не привід здаватись! Європеїзовані школи індійського танцю, доступні у столиці та великих містах України, не слідують жорстким канонам «Натьяшастри». Групові тренування під запальні індійські ритми орієнтовані виключно на укріплення тіла та духу, а от глибокий символізм та нічні ритуали в храмах вам, скоріш за все, не грозитимуть.

Терапевтичні властивості є і в зовнішній атрибутиці індійського танцю. Одягнувши дзвінкі браслети та строкату спідницю кольору тропічних квітів, ви і думати забудете про буденні турботи та хвилювання. Занурюючись у світ індійського танцю, ви наповнитесь плавністю та грайливістю, котрі забезпечать заряд позитиву та релаксу на декілька днів уперед. Варто пам’ятати, що саме відчуття наповненості та радості від самого факту життя є запорукою щастя.

Задумуючись над вибором хобі, зверніть увагу і на те, що регулярні занятті певними видами діяльності неодмінно розвивають відповідні риси характеру. Розуміння цієї тенденції дозволить вам збалансувати ваше життя та покращити його якість. Якщо у будні дні ви віддано стережете диван, то для хорошого самопочуття, вам просто необхідно покинути пост і хоча б на годину зайнятись зумбою або фітнесом. Якщо ж ваші колеги знають вас як офісне торнадо, то вам пора зарядитись спокоєм та терпінням у йога-студії. Індійські танці здатні подарувати вам гнучке та здорове тіло, спокійний та розважливий розум і глибоку, природну чуттєвість.

Танцюйте, танцюйте забувши про минуле та майбутнє, танцюйте так, щоб ваше єство палало радістю і життям, запалюючи серця всіх тих, хто зустрінеться на вашому шляху.



Тренінг

Ретріт: спокій серед бурі?

Швидкі темпи сучасного світу перетворюють жителів мегаполісів у славнозвісного ослика, котрий, вибившись з сил, не припиняє бігти за морквинкою, котра віддаляється все далі і далі. Суспільство споживання вирує лозунгами про те, що зупинка – це признак регресу, а людина створена для того, щоб досягати все нових і нових вершин. Індійська ж мудрість говорить: «Шлях і є ціль». Якщо четверте еспресо за день не приносить вам довгоочікуваного стану наповненості, а пробки на дорогах пробуджують в вас грізне божество війни – задумайтесь. Можливо, пора на ретріт?

Ретріт (англ.retreat – віддалення від суспільства) – це період особистого або групового усамітнення для духовної чи психологічної роботи над собою. За останні 20 років ретріти набули неабиякої популярності як у США, так і в країнах Європи. Корені даної практики беруть початок у сиву давнину. Гаутама Будда, відомий як зачинатель течії буддизму, ввів щорічну традицію трьохмісячних ретрітів під час сезону дощів. Християнські затворники нерідко усамітнювались у келіях, де у повній темноті проводили свої дні у молитвах. Народний український фольклор зберігає пам'ять про те, що жінки та дівчата, у період менструації, повністю відпекались від мирських занять і йшли до лісу, щоб у тиші та самотності наповнитись силою та енергією. Практика ретрітів має місце у давньому Римі, Єгипті, Китаї та Південній Америці. Виникає запитання: «Що заставляло давніх мирян відмовлятись від мирського життя і приймати тимчасову аскезу?»

Наукові дослідження, пов’язані із дією ретріту на організм, дивують та надихають. Так, тривале знаходження у темноті, що носить однойменну назву «темного ретріту» активізує найглибші ділянки людського мозку, котрі здатні синтезувати і акумулювати психоделічні речовини. У перші 3 дні перебування у темряві та самотності мозок практика починає виробляти мелатонін, котрий заспокоює мислення та тіло. У період між 3 та 5 днями ретріту, шишковидна залоза синтезує з отриманого мелатоніну нову речовину – пінолін, котрий дає практикуючому доступ до глибоких пластів власної психіки, так званого Фрейдівського «несвідомого», котре закрите від нас у звичайних станах свідомості. Якщо ж аскет мужньо доходить до екватору ретріту, то його мозок починає виробляти один із найпотужніших природних галюциногенів – диметилтриптомін, також відомий як ДМТ, котрий виділяється у мозку людини під час смерті. Це етап видінь, пророцтв та усвідомлення духовних істин.

Безперечно, якщо ваш самий відчайдушний ретріт – це прогулянка з плеєром у парку, то починати слід з більш м’яких та зрозумілих практик, наприклад колективних медитацій на лоні природи. Уже сьогодні в Україні проводяться близько сотні ретрітів, де у вас буде шанс познайомитись із собою, а також заспокоїти безкінечний потік думок та розслабити напружене тіло. Відправляйтесь на ретріт і нічого не бійтесь, скоріш за все вас готуватимусть фруктами і навіть дозволять спати із нічничком.

Афоризми

Любов, мудрість, істина: між заходом та сходом

Люби, і нехай любов буде для тебе такою ж природною, як і дихання. Нічого не вимагай. Нічого не очікуй. Якщо щось приходить до тебе, будь вдячний. Якщо нічого не приходить, значить, цьому й не треба було приходити.

Мати Тереза

Будь у цьому світі мандрівником, перехожим, чий одяг та взуття у пилюці. Інколи ти сидиш під деревом, інколи йдеш через пустелю. Завжди будь перехожим – адже це ще не твій дім.

Суфійська мудрість

Що більше любові, мудрості, краси і доброти ви відкриєте в собі, то більше ви помітите їх у довколишньому світі.

Мати Тереза

Людське серце – це музичний інструмент, воно вміщує в собі велику музику. Вона спить, але вона тут, чекає відповідного моменту, щоб стати полум’ям, піснею, танцем. І цей момент виникає завдяки любові. Без любові людина ніколи не дізнається, яку музику вона носила в своєму серці. Тільки через любов ця музика стає живою, пробудженою, з можливої починає ставати дійсною.

Ошо

Любов перемагає все.

Вергілій Публій Марон

Бути суфієм – значить відмовитись від тривоги і зробити крок на зустріч Богу. Тривога, котру перебороти найскладніше – це тривога про самого себе. Пам’ятай, коли ти зайнятий собою – ти віддаляєшся від бога. А шлях до Бога складається всього із одного кроку: кроку від себе.

Суфійська мудрість

Світ достатньо великий, щоб задовольнити потреби будь-якої людини, але занадто малий, щоб задовольнити людську жадібність.

Махатма Ганді

У питаннях совісті закон більшості не діє.

Махатма Ганді

Любов - фатальна біда, але біда - по волі Аллаха

Омар Хайям Щастя - це не вдале поєднання зовнішніх обставин. Щастя - це стан вашого розуму .
Гаутама Будда




Щоб проникнути в серце Бога, в Його Святу Святих, вам потрібно спочатку осягнути власне серце, бо ніхто не зможе пізнати Бога, не пізнавши самого Себе.

Ошо

Той хто шукає Бога деінде, крім самого себе, ніколи не досягне його.

Суфійська мудрість Тисячі свічок можна запалити від єдиної свічки, і життя її не стане коротшим. Щастя не стає менше, коли їм ділишся.


Гаутама Будда Нам завжди здається, що нас люблять за те, що ми хороші. І як рідко ми задумуємось, що люблять нас тому, що хороші ті, хто нас любить.


Лев Толстой



Якими б не були твої помисли - забудь. Що б ти не тримав у руці – віддай. Яка б не була твоя доля – предстань перед нею.

Абу Сайда

Тигр полосатий ззовні, людина полосата зсередини.

Тибетська приказка

Зі стиснутими кулаками руки один одному не потиснеш.

Індіра Ганді Ненависть не заглушиш ненавистю. Перемогти її може тільки любов – в цьому і криється сама давня мудрість.


Олена Блаватська Любіть один одного, але не перетворюйте любов в ланцюг. Нехай вона буде хвилюючим морем між берегами ваших душ.


Джебран Халіль Джебран

Жаль, не багато днів нам тут дано пробути. Гріх прожити ж їх без почуттів і без вина.
Омар Хайям

Цей світ – гора, наші вчинки – викрики. Відлуння викриків вертається до нас самих.

Ібрахім Адхам Коли любиш, хочеться щось робити в ім'я любові. Хочеться жертвувати собою. Хочеться служити.
Ернест Міллер Хемінгуей



Святий задумується лише про теперішній момент. У святого немає майбутнього, якого можна було б боятись, так як і минулого, про яке можна було б жалкувати.

Суфійська мудрість

Від любові є лише одні ліки: любити ще більше.

Генрі Дейвід Торо Любов як ртуть: можна втримати її у відкритій долоні, але не в стиснутій руці.
Дороті Паркер




Одного разу я заблукав у пустелі і в мене закінчились усі припаси. Здавалось, я приречений на вірну смерть, але раптом я помітив повний мішок. Я ніколи не забуду тої радості та вдячності, котрі я відчував, думаючи що це сушені зерна, і того відчаю, котрий я відчув, коли виявилось, що це мішок із перлинами.

Халіф Умар Дивно, наскільки мало для людини значить її бідність, коли вона закохана.
Джон Балвер



Любов дає відсіч любій долі.

Михайло Булгаков У теплу погоду все живе росте, в холодну - все вмирає. Ті, хто холодні душею, не зможуть пізнати радість, навіть якщо їх осяє милість Небес. Тільки ті, у кого гаряче серце, здатні відчути безмежне щастя і вічну любов.
Хун Цзичен

Любити - значить жити серцем.
Жан Батист Анрі Лакордер






Література

Радикальне пробачення. Коллін Тіппінг. Звільни простір для чуда!

Книга Колліна Тіппінга, що побачила світ у 2009 році, стала справжнім відкриттям для читачів. Адже, простою і зрозумілою для загалу мовою, автор розповідає про метафізичні концепції сходу та їх вплив на життя сучасних людей. Книга «Радикальне пробачення» - це панацея для тих, хто відчуває, що старі рани заважають жити насичено і вільно. Це книга для тих, хто прагне зрозуміти суть свого перебування на Землі та відкрити у своєму житті простір для чуда.

Автор пояснює читачам механізм дії «архетипу жертви», котрий, на жаль, є домінуючим у психіці нинішнього суспільства. Замість того, щоб з драйвом і насолодою, віддатись загадковому і унікальному потоку життя, ми постійно нарікаємо… Політики-корупціонери, подорожчання тарифів на газ, погана екологія та шумні сусіди. Люди звикли жалітись своїм близьким та друзям на помилки батьків, на невдячних колег та босів, на минулих коханців, що залишили тяжкі рани на їх серцях. СТОП! Ось основний посил книги Колліна Тіппінга. Пора скинути із себе рабське ярмо і почати жити повнокровним, гідним захоплення життям.

«Всі страждання – від незнання» - говориться у одній із упанішад (давньоіндійський філософський трактат). Коллін Тіппінг розвиває цю ідею і своїй книзі, пояснюючи, що основна причина страждань людини у тому, що вона не усвідомлює свою божественну природу. З дитинства більшості із нас пояснили, що світ дуальний – добро і зло, рай і пекло, похвала та покарання. Тим не менше, світ абсолютно нейтральний і усе в ньому відбувається плавно та гармонічно. Те, що ми не розуміємо причин тих подій, котрі завдають нам психічний або ж фізичний біль – це лише наслідок нерозуміння того, що все у світі дано нам як урок.

Чи стикались ви із ситуацією, коли подруга жаліється, що їй постійно попадаються негідні чоловіки? А як на рахунок друга, у вагон метро з яким сідають виключно грубіяни? Автор книги «Радикальне пробачення» пропонує подивитись на ситуацію із іншого, нехарактерного для жертви боку. Якщо щось відбувається у вашому житті із завидною регулярності та знову і знову заставляє вас наступати на ті самі граблі, то можливо, в цьому винуваті ви самі? А чи не ходите ви по кругу, вибираючи знайомі шляхи, замість того, щоб навіки вийти із замкнутого кола?

Автор вважає, що люди, котрі зустрічаються на нашому шляху, подібні дзеркалам, котрі відображують наші позитивні або ж негативні установки. Ми – творці свого світу і саме ми відповідальні за все, що відбувається у нашому житті. Якщо жінка, назвемо її Джил, у ранньому дитинстві не отримала схвалення та ніжності від батька, її психіка витіснила у підсвідомість стійку установку про те , що вона недостойна чоловічої любові. І ось, коли Джил вже далеко не 5 років, а в руках її не лялька, а бокал червоного сухого, вона проживає один і той ж самий сценарій, коли вже котрий чоловік ставиться до неї без ніжності та турботи. Коллін Тіпплінг наголошує: «У наших історіях немає жертв та мучителів». Чоловіки, котрі демонстрували жінці своє негативне ставлення, лише віддзеркалювали її внутрішні установки про саму себе. А для чого? З єдиною вищою ціллю – зцілити Джил та навчити її любити та приймати себе.

Читаючи книгу Колліна Тіпплінга, ви, сторінка за сторінкою, будете знайомитись із мудрістю сходу стосовно призначення людини на землі та її зв’язку з Богом, а також відшукаєте у собі сили, щоб відмовитись від звичного ниття і почати жити так, як давно мріяли!

Іноземна мова

Словник романтики



Для любові немає кордонів. Де б ви не опинились, на сході чи на заході, в вагоні метро чи в далеких джунглях, невидиме сяйво кохання може запалати і у вашому серці. Тепер, ви завжди зможете сказати про свої почуття, адже прямо вам у руки потрапив словник романтики…

1. Побачення/ Свидание/ Date/ Rendezvous/ Randez-vous/ Cita

2. Кохання/ Любовь/ Love/ Liebe/ Amour/ Amor

3. Комплімент/ комплимент/ Compliment/ Kompliment/ Compliment/ Cumplido

4. Натхнення/ Вдохновение/ Inspiration/ Begeisterung / Inspiration/ Inspiración

5. Креативність/ Креативность/ Creativity/ Kreativität/ Créativité/ Creatividad

6. Троянда/ Роза/ Rose/ Rose/ Rose/ Rosa

7. Свічка/ Свеча/ Candle/ Kerze/ Bougie/ Vela

8. Чудо/ Чудо/ Mirracle/ Wunder/ Miracle/ Milagro

9. Аромат/ Аромат/ Aroma/ Duft/ Odeur/ Olor

10. Дотик/ Прикосновение/ Berührung/ Toucher/ Toque

11. Почуття/ Чувство/ Feeling/ Gefühl/ Sentiment/ Sentimento

12. Романтика/ Романтика/ Romance/ Romantik/ Romantique/ Romance

13. Поцілунок/ Поцелуй/ Kiss/ Kuss/ Embrasse/ Beso

14. Обійми/ Объятия/ Hugs/ Umarmungen/ Câlins/ Abrazo

15. Пікнік/ Пикник/ Picnic/ Picknick/ Pique-nique/ Picnic

16. Ресторан/ Ресторан/ Restaurant/ Restaurant/ Restaurant/ Restaurante

17. Вино/ Вино/ Wine/ Wein/ Vin/ Vino

18. Море/ Море/ Sea/ Meer/ Mer/ Mar

19. Краса/ Красота/ Beauty/ Schönheit/ Beauté/ Belleza

20. Ніжність/ Нежность/ Tenderness/ Zärtlichkeit/ Tendresse/ Ternura

21. Етикет/ Этикет/ Ethiquette/ Etikette/ Etiquette/ Etiqueta

22. Тепло/ Тепло/ Warmth/ Hitze/ Chaleur/ Cálido

23. Коханець/ Любовник/ Lover/ Liebhaber/ Amant/ Amante

24. Коханка/ Любовница/ Paramour/ Geliebte/ Maîtresse/ Amante

25. Посмішка/ Улыбка/Smile/ Lächeln/ Sourire/ Sonreir

26. Красень/ Красавец/ Apollo/ Schöner Mann/ Beau/ Hermoso

27. Красуня/ Красавица/ Venus/ Schöne/ Beauté/ Belleza

28. Солодкий/ Сладкий/ Sweet/ Süß/ Sucré/ Dulce

29. Разом/ Вместе/ Together/ Zusammen/ Ensemble/ Juntos

30. Гірлянди/ Гирлянды/ Garlands/ Girlande/ Guirlandes/ Guirlandas

31. Атмосфера/ Атмосфера/ Atmosphere/ Atmosphäre/ Atmosphère/ Atmósfera

32. Коктейль/ Коктейль/ Cocktail/ Cocktail/ Verre/ Cóctel

33. Спокусливість/ Обольстительность/ Seductiveness/ Verführung/ Séduction/ Apariencia

34. Спеції/ Специи/ Spices/ Gewürze/ Épices/ Especias

35. Кориця/ Корица/ Cinnamon/ Zimt/ Cannelle/ Canela

36. Ізюминка/ Изюминка/ Zest/ Zest/ Pimente/ Matizada

37. Екзотика/ Экзотика/ Exotics/ Exotik/ Exotiques/ Exotica

38. Збудження/ Возбуждение/ Lust/ Geilheit/ Luxure/ Lujuria

39. Апетит/ Аппетит/ Appetite/ Appetit/ Appétit/ Apetito

40. Десерт/ Десерт/ Desert/ Nachtisch/ Désert/ Desierto

41. Вишня/ Вишня/ Cherry/ Kirsche/ Cerise/ Cereza

42. Персик/ Персик/ Peach/ Pfirsich/ Pêche/ Melocotón

43. Кавун/ Арбуз/ Watermelon/ Wassermelone/ Pastèque/ Sandia

44. Полуниця/ Клубника/ Strawberry/ Erdbeeren/ Fraises/ Fresas

45. Шампанське/ Шампанское/ Shampain/ Champagner/ Champagne/ Champaña

46. Вершки/ Сливки/ Cream/ Schlagsahne/ Crème/ Crema

47. Купідон/ Купидон/ Cupid/ Amor/ Cupidon/ Cupido

48. Вітер/ Ветер/ Wind/ Wind/ Vent/ Viento

49. Серенада/ Серенада/ Serenade/ Serenade/ Serenade/ Serenata

50. Виноград/ Виноград/ Grape/ Trauben/ Raisins/ Uva

51. Задоволення/ Удовольствие/ Pleasure/ Vergnügen/ Plaisir/ Plasir

52. Погляд/ Взгляд/ Glance/ Blick/ Regard/ Vistazo

53. Танець/ Танец/ Dance/ Tanz/ Danse/ Bailando

54. Секс/ Секс/ Sex/ Sex/ Sexe/ Sex

55. Любовний лист/ Любовное письмо/ Love letter/ Liebesbrief/ Lettre d'amour/ Carta de amor

56. Кисть/ Кисть/ Wrist/ Handgelenk/ Main/ Mano

57. Свято/ Праздник/ Holiday/ Feier/ Fête/ Vacaciones

58. Ліхтар/ Фонарь/ Lantern/ Laterne/ Lanterne/ Linterna

59. Дощ/ Дождь/ Rain/ Regen/ Pluie/ Lluvia

60. Подорож/ Путешествие/ Trip/ Reise/ Voyage/ Vjajando

61. Ніч/ Ночь/ Night/ Nacht/ Nuit/ Noche

62. Зорі/ Звезды/ Stars/ Sterne/ Étoiles/ Estrellas

63. Букет/ Букет/ Bouquet/ Blumenstrauß/ Bouquet/ Ramo

64. Місяць/ Месяц/ Moon/ Mond/ Lune/ Luna

65. Світло/ Свет/ Light/ Licht/Lumière/ Luz

66. Глибина/ Глубина/ Depth/ Tiefe/ Profondeur/ Profundidad

67. Очі/ Глаза/ Eyes/ Augen/Yeux/ Ojos

68. Тіло/ Тело/ Body/ Körper/ Corps/ Cuerpo

69. Грайливість/ Игривость/ Friskiness/ Koketterie/Jouissance/ Juguetón

70. Дихання/ Дыхание/ Breathing/ Atmen/ Respiration/ Respiración

71. Ранок/ Утро/ Morning/ Morgen/ Matin/Mañana

72. Вечір/ Вечер/ Evening/ Abend/ Soirée/ Noche

73. Захід сонця/ Закат солнца/ Sunrise/ Coucher de soleil/ Puesta de sol

74. Світанок/ Рассвет/ Dawn/ Dämmerung/Dawn/Puesta de sol/ Amanecer

75. Соняшник/ Подсолнух/ Sunflower/ Sonnenblume/ Tournesol/ Girasol

76. Спів пташок/ Пение птиц/ Birds singing/ Vogelgesang/ Oiseaux chanteurs/ Pájaros cantores

77. Закоханість/ Влюбленность/ Amorousness/ Verliebtheit/ Amour/ Amor

78. Флірт/ Флирт/ Flirt/ Flirten/ Flirte/ Coquetear

79. Пристрасть/ Страсть/ Passion/ Leidenschaft/Passion/ Pasión

80. Інтерес/ Интерес/ Interest/ Interesse/Intérêt/ Interés

81. Барви/ Краски/ Colors/ Farben/Couleurs/ Colores

82. Щирість/ Искренность/ sincerity/ Aufrichtigkeit/Sincérité/ Іinceridad

83. Сміх/ Смех/ Laugh/ Lachen/Rire/ risa/ Risas

84. Прогулянка/ Прогулка/ Walk/ Spaziergang/Promenades/ Paseo

85. Безсоння/ Бессонница/ Insomnia/ Schlaflosigkeit/Insomnie/ Insomnio

86. Плавність/ Плавность/ Smoothness/ Glätte/ Lisse/ Suavidad

87. Рух/ Движение/ Motion/ Bewegung/Mouvement/ Movimiento

88. Темперамент/ Темперамент/ Temperament/ Temperament/ Tempérament/Temperamento

89. Волошки/ Васильки/ Cornflowers/ Fleigt/ Mouches/ Moscas

90. Щастя/ Счастье/ Happiness/ Glück/Bonheur/ Felicidad